Дорогі друзі, якщо ви випадково, або з якоюсь конкретною метою зайшли в цей щоденник, але не є у списку друзів, саме тут Ви можете запитати про все, що  Вас цікавить. Багато робочої, а також особистої інформації пишу в режимі friends only - нечерез бажання щось приховати,  а скоріше, щоби та чи інша інформація потрапляла саме до свого читача. Якщо ви є той самий свій читач - давайтеся чути, будемо дружити! ;)

ну і те, що може бути цікавим/важливим:
Основне місце роботи: Релігійно-інформаційна служба України

Проекти:
серія тренінгів "Зовнішня комунікація для церков та релігійних організацій" (теорія і практика)
Викладаю релігійну журналістику та зовнішні церковні комунікації у Київських та Львівських вишах.

Працювала (і працюю) PR-менеджером в найцікавіших релігійних проектах.
Серед них:
Монах, який пише про секс, приїхав на Львівський форум видавців
Візит триразового чемпіона світу з кунг-фу Тоні Ентоні в Україну
XII Національний з'їзд молоді Церков ХВЄ України у Малині

ну і з радістю запрошую, дорогі друзі, на каву до Львова! ;-)

Досліджуючи образ Церкви у польських медіа директор КАІ Марчин Пжечишевський зазначає етапи його еволюціонування, починаючи від 1989 року. Саме цей рік автор дослідження називає періодом «кризи відносин» Церкви і ЗМІ. У цей час Церква мала репутацію „ворога демократії”. Більшість медій мали неприязне ставлення до Церкви. Вони побоювались, що сильна Церква стане загрозою демократії у країні. Поширювалась теза, що Церква хоче нав’язати суспільству християнське вчення і таким чином створити релігійну державу. Активно обговорювалась загроза «заміни червоної диктатури чорною диктатурою». У цей самий період католицькі медіа зазнавали кризи, тож, Церкві не було чим публічно спростувати поширені стереотипи.( Читати більше )

сьогодні відчуття роздвоєнності: для братів-католиків і західних протестантів Він вже воскрес, вони вже радіють цій новині. А нам, хто живе за юліанським календарем, ще належить пережити Страсний Тиждень. А сьогодні - "пальмова" чи в народі "вербна" неділя - Урочистий в'їзд Христа в Єрусалим. Зовсім інакше читаєш Євангеліє після того, коли особисто побуваєш в Єрусалимі, Галілеї, Оливній Горі. І зараз, відтворюючи за святими текстами події, які сьогодні згадує Церква, дістаю свої архівні світлини, згадуючи Оливну гору і шлях Христа в Єрусалим.



( ще фотоспогади )

Після своєї подорожі до Риму хотіла поділитись деякими спостереженнями і враженнями, які можуть знадобитись таким подорожуючим чайникам, як і я. Для мене це була друга поїздка до італійської столиці, і цікаво було порівняти досвід - першої подорожі з групою і другої приватної. І хоча в голові то виглядає логічніше, ніж на екрані монітору, але все ж таки спробую.


( читати і дивитись більше )
і да, як чесний чєловєк я тепер мушу женитись і вас запросити до Риму. найближча поїздка з групою, з якою я їхала рік тому, відбудеться 28 квітня. там, здається, ще можна приєднатися, але тільки якщо дуже швидко на це зважитись, бо вже треба скоро подавати документи на візу. А найкраща пропозиція для молоді - це нагода зустріти новий рік у Римі разом зі спільнотою Тезе. я туди точно збираюсь :)

Попередні мої записи в  ЖЖ повернули мені віру в те, що тут є люди, живі і небайдужі, які читають, коментують. А совість мене і далі мучить, що про всі події, новини і плани в першу чергу повідомляю у фейсбук.

Отже, ділюсь з вами планами. Довго вагалась і ще трохи маю сумніви щодо планів на новорчіно-різдвяний період. До останнього думала і збиралась на Латинське Різдво в Рим, на відкриття української ялинки. Але потім кілька моїх хороших знайомих подали заявку на новорічну зустріч спільноти Тезе, яка буде у Берліні. А потім почали дзвонити чи писати люди, яких я не знаю, але представники різниї євангельских спільнот з різних регіонів України, які ніколи не були в Тезе, і хтось їм це порадив, от вони і вийшли на мене. А ми ж в ответе за тех, кого мы пригласили :) Так що це сприймаю як знак. Збираюсь знову в ТЕЗЕ!

Бо починаю згадувати минулорічний досвід у Роттердамі, а ще й минулого тижня давала коротке інтерв"ю для львівської газети щодо цього. І згадала, запалилась. Та й Берлін - прекрасна перспектива на Новий рік :)
Нижче маленький шматочок минулорічного Роттердаму у фото і прославленні. В Берліні цього року буде щось подібне. Так що запрошую друзів приєднатись, завжди цікавіше подорожувати в хорошому товаристві.



А тут є фотоальбом з Єрусалиму. Віа Долороса, Храм Гробу Господнього, Стіна плачу та інше. 
А Рим, мій любий Рим, лишу на весну.

Мене весь час мучить совість, що на фейсбуці я вже виклала кілька альбомів зі своєї дивовижної подорожі на Святу Землю, а тут все збираюсь про це написати, і весь час щось зупиняє. А от зараз прочитала статтю ЯК УМИРАЮТЬ ВІРТУАЛЬНІ СПІЛЬНОТИ від  otar:

"Величезне значення LJ для пострадянського простору, його формальна комерційна спрямованість та інерційність аудиторії, скоріш за все, продовжить умирання ресурсу ще на декілька років. Кількість користувачів може навіть зростати – мене, наприклад, мало не щодня френдять в LJ нові люди, хоча вся моя блогерська діяльність уже пару років зосереджена в Facebook. Ось і Вахтанг Кіпіані пише: «Випадково натрапив на Рейтинг кавказької блогосфери. З великим подивом і змішаними почуттями знайшов... себе на восьмому місці у десятці найпопулярніших. Хоч жж вже не веду. Може, це натяк повернутись?)». Наші блоги й далі індексуватимуть пошукові сервіси, фігуруватимуть у рейтингах, їх додаватимуть до френдів випадкові новачки… Але дороги назад немає"

Майданчику, можливо, і нема дороги. Але людей, яких тут знайшла за 5 років, втрачати не хочеться. Тому ще раз запрошую вас на мій профіль у фейсбуці. Ну і переглянути перші 3 сотні фотографій з Ізраїльскої подорожі:

Як я святкувала свій день народження;
Два дні в Галілеї
та інші пригоди на Святій Землі

останні кілька днів я вдома на Херсонщині, вперше зустрілись разом з двома подружками юності, одна з яких тепер живе на Київщині, а інша тут. Оскільки обидві вже сімейні пані з дітьми, всім разом побачитись не мали нагоди понад 3 роки. І ностальгія захлиснула. Це мене повернуло і сюди, в жж.

З наближенням осені, моєї улюбленої пори року, настрій стає більш ліричним, і від динамічного фейсбука хочеться знову сюди повертатись. Але писати у режимі "для друзів", бо від надмірної публічності дуже втомилась. І якщо хтось із невзаємних друзів хоче потрапити у коло "втаємничених" - напишіть щось, бо я останні кілька місяців, здається, нікого не додавалау стрічку тут, бо вся активність перемістилась на Фейсбук. Хоча той формат не такий душевний, як колись був в жж.

А тепер коротко про найближчі плани: від вівторка до неділі буду знову в Одесі, вчетверте за останні півроку. Одеса - моя нова любов і відкриття 2011 року.
тепер буду брати участь у конференції з нагоди 90-ліття воронаєвського пробудження у СНГ. Їду туди по роботі, але час на друзів і каву в чудових одеських кнайпочках - знайду неодмінно!

потім - Львів і Форум видавців. РІСУ і там також є медіапартнером, так що будемо поєднувати роботу з приємним спілкуванням і культурним збагаченням. Теж з нетерпінням чекаю на приємні зустрічі....

Головна подія вересня запланована на останній тиждень. Лечу в Ізраїль!!!
Про цю поїздку я навіть не мріяла, якось вона сама мене знайшла. Проте, вже близько року я мріяла знову десь полетіти. Ось вона, моя мрія збувається! Щодо цієї поїздки, мене надзвичайно тішить група, з якою їдемо, а особливо організатори - паломницький центр "Рафаїл" зі Львова, який я дуже-дуже люблю. це вже буде моя третя поїздка з ними (перед тим була Голандія та Італія). І я щоразу захоплююсь працівниками Рафаїла, а тепер нашим керівником групи буде керівник центру Андрій Делісандру. Я вже дуже заздрю сама собі і іншим 59 нашим паломникам.

І у свій цьогорічний день народження я зможу побачити Вифлеєм (Каплицю Св. Олени, Молочну печеру) та Єрусалим (місце Вознесіння Господнього, Монастир «Pater noster», Оливну гору, Церкву «Dominus Flevit» та «Всіх Націй» - Страстей Господніх, і Гетсиманський сад. Непогано, правда?

Про плани на жовтень я цього разу не писатиму, бо вже много букв.

Дякую Вам, що ви тут, і що мені є до кого повертатися в жж :)

ну і що доброго чекати від цієї держави і від судів - вбивць?


Отож, хто знає, як чинити добро, та не чинить, той має гріх! (якова 4:17)

Originally posted by photus at ВСІМ-ВСІМ-ВСІМ!
я безумовно приєднуюсь, бо хочу в цей та інші способи підтримати чудову і світлу людину, Андрія, який переживає нелегкий період.

Тримайся, друже!

- Я перш за все хочу послатися на ст. 19 КПК про мову судочинства і хочу нагадати, що судочинство проводиться українською мовою. І якщо свідок не може говорити українською мовою, як прем’єр-міністру, то йому треба надати перекладача.
- Підсудна. Це ваше питання?, - аж підскочив від подиву Родіон Кірєєв.

- Ні, це моя заява! – вперто продовжила Тимошенко. Розгублений відвертим глузуванням підсудної Кірєєв вдався вже до перевіреного прийому.

- Якщо ви хочете зробити заяву, то згідно КПК, ви маєте її робити стоячи…

- Я хочу сказати, що нічого не зрозуміла з того, що сказав Азаров, жодного слова. І тому, я вимагаю, щоб він повторив все те саме, але з перекладачем. Я маю на це право згідно КПК, - перебила суддю Юлія Тимошенко.

В залі піднявся сміх. Судове засідання вже вкотре почало перетворюватись у відвертий фарс.
( далі )
з цього цирку треба сміятися, аби не плакати

Складно обирати переможця: проект, який отримає фінансування від lesyaorobets .
Два перших з 5 - "Сімейний клуб" та FLYmama мої друзі, реальні і віртуальні. І просять підтримки.

Обираємо найкращий сімейний проект

І я реально зависла: ну як можна вибрати між стосунками у подружжі і психологічною підтримкою молодій мамі? Я періодично користуюсь матеріалами Сімейного клубу, переглядаю фільми, деякі книги взяла на озброєння. Те, що Оленка Шабуніна робить - є дуже цікаве і корисне. Але тут же думаю, що після народження власної дитини 90%, що звернусь до FLYMAMA - дуже зацікавив їхній проект, і плюс знаю і довіряю людям, яки за ним стоять. Тому не голосуватиму :(
Але вирішила розповісти про це Вам, можливо, хтось менш заангажований долучився би до голосування, яке завершується вже завтра.

Здається, ці два проекти - безперечні лідери в опитуванні. І це мене вже тішить.
І нехай переможе найкращий! Або ті, кому ці 7 тисяч в цьому часі більш потрібні.

(якщо би хто хотів проголосувати - прошу на сторінку до Лесі Оробець: http://lesyaorobets.livejournal.com/95606.html )

У мене друзі, молоде подружжя. Коли я приходжу до них на чай, і не розуміла, чого Він так нервується, коли Вона каже:
"Любий, купи ЩОСЬ СОЛОДКЕ до чаю".

Ну нам, дівчатам, це ж понятно, без пояснень: є чай, треба щось до чаю, якесь файне печиво. Все очевидно.
А натомість ВІН відповідає:
"Скажіть конкретно: що купити, а то ЦУКОР куплю - він теж солодкий"

І лише тепер, коли ми з подругою збираємось на відпочинок, і ВОНА каже:
"візьми мені книгу, ЩОСЬ ХОРОШЕ, на твій смак".

І тепер моя черга битися головою об стінку, бо я не розумію і що значить ЩОСЬ ХОРОШЕ, і як догодити іншій особі, у якої зовсім інший, ніж у мене, смак.

О, нарешті, я, здається, хоч трохи розумію чоловіків )))))))
У вас теж таке буває? :)

п.с. вибачте, що я так безсовісно пропадаю. вчора сиділа і кілька годин переглядала стрічку. Все ж, в дечому ФБ ніколи не замінить жж...
А завтра на тиждень їду в Одесу.  Трохи по справах до хороших людей і на тиждень на море. Хто має якісь ідеї для зустрічі і мій київстарівський номер телефону - дзвоніть! ;-)

сьогодній цілий Божий день була на семінарі-тренінгу Євгена Глібовицького в рамках гколи медіа-менелжменту від УКУ “PR 2.0: основи комунікацій та новітні аспекти діяльності церковних прес-служб".

Вже відписалась у фейс-буці, що йшла туди абсолютно неготовою до перевороту власної свідомості щодо зовнішньої комунікації. Вже у кінці дня зрозуміла, чим він мене вразив і чим відрізнявся від решти тих, де я буваю і викладаю. Хоча аудиторією слухачів були переважно прес-секретарі церков, єпархій, Глібовицький все таки говорив не для виконавців, яких ми зазвичай навчаємо, як ефективно контактувати з медіа. Його тема була для топ-менеджерів, які мають чітко розуміти важливішу річ: ЧОМУ це так важливо.

Далі довгий тезовий конспект першого дня школи. Забираю із нього ілюстрації та особисті приклади, наведені "не для преси", про  досвід у журналістиці, романтичний період створення 5 каналу, до якого Євген був причетний.
Свої думки по окремим тезам напишу або в коментах, або пізніше, окремо, щоби зараз не плутати свої висновки з тезами спікера.
( конспект лекції Євгена Глібовицького. 4 головних елементи комунікації. Аудиторії )