Дорогі друзі, якщо ви випадково, або з якоюсь конкретною метою зайшли в цей щоденник, але не є у списку друзів, саме тут Ви можете запитати про все, що  Вас цікавить. Більшість потенційно привабливих тем захована під замком - не тому, щоби щось приховати, а скоріше для того, щоби та чи інша інформація, особливо приватного характеру, потрапляла саме до свого читача. Якщо ви є той самий свій читач - давайтеся чути, будемо дружити! ;)

Корисна інформація: Програма нашого PR-курсу для Церков та релігійних організацій

у святковій метушні забула раніше розказати-розпитати.

Останній раз, коли їхала в поїзді Львів-Херсон, провідниця заборонила користуватись резеткою у вагоні і заряджати ноутбук. Ще й пробувала кричати, коли я пробувала щось заперечити. Це було вперше на моїй пам'яті, коли не дозволили підзаряджати. А пам'ять у мене довга, бо їжджу часто, як ви розумієте. І завжди з ноутом.
А ще провідниця всім сказала, що телефони теж неможна заряджати. Я сильно не наполягала, бо не мала перед собою роздруківки прав і обов'язків, а влаштовувати скандал же на рівному місці не будеш - раптом вона і права була, а всі її колеги за останні роки моїх подорожей недбало ставились до укрзалізничної електроенергії?
Мо хто знає, як воно насправді у правилах: маємо право заряджатись чи ні? Все таки поїзд Львів-Херсон їде майже добу, квиток купе коштує 150 грн. Невже у ціну входить лише сіра волога білизна?

Звичайно, мабуть тре залізти на сайт Укрзалізниці і пошукати свої та іхні права/обов'язки, але мо хто швидше зможе мені популярно пояснити. Або має досвід. Буду Вам дуже вдячна.

п.с. народ каже, що заморожені рахунки мали ненадійні паролі, отже радять всім свої ще раз перевірити/поміняти, про всяк випадок

Сьогодні я отримала от таку посилку з Одеси від cymepk , якого призначили моїм особистим таємним Дідом Морозом у спільноті  skoro_novyj_rik 

( А що ж у ній? )
Ця забавка мені дуже нагадує гру Таємний друг, у яку ми бавились під час різних молодіжних таборів. А ще була традиція: на новий рік, який ми святкували разом з молоддю в церкві, всі витягували листівочки з ім'ям "таємного друга" і кількома проханнями або потребами, за які він хотів би, щоби хтось молився. Через рік зізнавались: хто хто чий молитовний друг і дарували йому подарунок

Завтра я поїду в інтернат до моїх малих, які за рік, поки я не живу в Новій Каховці, вже мабуть добре виросли. Зараз там канікули, тому в школі лишились тільки сироти і ті діти, кого батьки з якихось причин на Новий рік не забрали додому. Я до них їду з книжечками.
 
Цього року я вперше беру участь в акції Подаруй собі свято. Це таки дуже-дуже прикольна річ. Я навіть не очікувала, щоби аж так було класно.
Поки що мій особистий Дідусь затримується, правда, я знаю, що подаруночок від нього вже мчиться десь на Херсонщину на оленях. Моя посилка вже чекає на свою власницю у поштовому відділені Харкова, а я чекаю, коли вона її забере і поділиться враженнями.
Загалом для мене Новий рік не є аж чимось особливим, останні роки я ніколи так трепетно до нього не ставилась, як до Різдва. Але цього разу спільнота  skoro_novyj_rik стала величезним джерелом позитива. Так що святковий настрій майже є :)

Іншим Дідом Морозом, який до мене встиг вчасно, стало видавництво ЕЗДРА, яке прислало мені книжечки для моїх дітей з інтернату. Посилку з Олександрії я забрала як раз 31 грудня. Я замовила в Ездрі кілька книжок Тоні Ентоні, щоби розказувати історію Тоні не просто на словах, але й подарувати книжки своїм друзям і малим в інтернаті. А у посилці від Ездри прийшло ще кілька книжок для малих і дитяча Біблія. Так що дуже Вам дякую. От із цим набором я завтра поїду в інтернат:
( трохи світлин )

Веселих свят всім, хто і далі святкуватиме Новий-2010-й,
а тим, хто готується до Різдва Христового, бажаю радісного очикування Дива!

Друзі, хто може підказати: у якого українського оператора найвигідніші міжнародні тарифи. Цікавлять дзвінки у Європу.
Хочу зробити собі і одній хорошій людині подарунок на свята і подзвонити.
Отже,  за ті самі гроші з номеру якого оператора зможемо говорити довше?

Наперед дякую! )

Підбивати підсумки року у мене не дуже виходить. Рік був завеликим, а лаконічно писати я не вмію. Тому частина перша: події року. До того ж, він ще не закінчився, ще маю багато роботи на ці найближчі дні.

( про що я встигла згадати )

Может я как всегда все пропустила, но сейчас благодаря уважаемому френду komar_off обнаружила следующую новость:

"РПЦ выступает против дискриминации геев"
Патриарх Московский и всея Руси Кирилл заявил, что Русская православная церковь принимает любой выбор человека, в том числе и в сфере сексуальной ориентации, но категорически выступает против абортов и эвтаназии.«Мы принимаем любой выбор человека, в том числе в сфере сексуальной ориентации, это личное дело человека», – сказал Кирилл на встрече с генеральным секретарем Совета Европы Турбьерном Ягландом в среду в патриарших покоях храма Христа Спасителя. ( читать дальше )

Закрадывается подозрение, что журналисты снова перекрутили/неверно интерпретировали слова патриарха. Или он действительно именно так и сказал?

кстати, тема может быть интересна представителям антигеевских организаций, раз уже вы сюда регулярно заглядываете :)

****
в жж встигаю заглядати тільки по ночах. Тоді ж пробую щось читати, поки що це єдиний час для жж.
На п"ятницю взяла квиток до Херсона, наразі в один кінець. На новий рік буду вдома, а щодо Різдва варіанти ще розглядаються

Щоби не повторювати кожному окремо, розказую всім і одразу: нарешті офіційно припинено моє членство в Новомедіа.

( Read more... )

коли у людини вбивають мотивацію до роботи, вона знайде 1000 формальних причин, щоби її не робити.
Виконання роботи "формально" ще ніколи не приносило користь справі. Притому, що гроші далеко не завжди є кращою мотивацією. Я й сама не раз йшла з високооплачуваної роботи на меншу з/п чи гірший соцпакет, бо мала кращу мотивацію.

Кожна людина має право на власну гідність. І коли цю гідність принижують - наврядчи варто розраховувати на позитивний результат. Але поганий керівник/менеджер цього не розуміє. Тому й не цінує людей, які вміють добре працювати. А якщо вміють, але не хочуть - це виключно його вина. Щось не так, значить, з мотивацією.

п.с. І взагалі - люди ж не дурні. Коли їм брешуть чи їх використовують - вони це теж розуміють. Прикро тільки, коли через ці речі страждають дійсно добрі справи і занепадають цікаві проекти

Як я вже писала, прес-ланч - це найкраще, що було у нас у Вінниці. На пам"ять про цю подію - фотозвіт і правдиві злі коментарі )


( + 7 світлин з коментарями )
ще раз дякую Вам, друзі, Ви зробили цей день неповторним! :*)

Про життя, людей, мої проекти і команду
Після повернення із поїздки досить довго відходжу. Всі мої друзі вже написали свої звіти враження, а я тільки но сьогодні змогла почитати стрічку друзів. Дійшла до 12 грудня і зависла, все що з Вами було з 1 до 12 грудня - я втратила. Якщоє щось особливе  - давайте лінк, пліз, прочитаю залюбки, але шукати Ваші перлинки серед 430 френдів вище моїх можливостей :(

І ще одразу оголошення: Друзі, я змушена буду робити черговий френдоцит, бо просто не можу читати так багато. Однозначно не видалятиму тих, хто читає і коментує мені і кого сама регулярно читаю, хоч і не коментую. Особливо тих, хто лишається темною лошадкою, але хоче і далі читати підзамкові записи  - дайте ся чути, щоби я вас не видалила раптом.

( А тепер головне: ЛЮДИ, з якими я бачилась, знайомилась, розвіртуалилась за ці кілька тижнів (багато-багато букф!) )

Моя мама була в числі тих людей, які понад добу добирались із Одеси в Нову Каховку (Херсонська обл.) В нормальних умовах дорога мала би зайняти 5 годин. Для них це вийшло близько 30. Виїхали з 7 кілометра 16 грудня близько 11 ранку. І буквально проїхавши кілька кілометрів, опинились у сніговій пастці. Зрушити з місця, повернувшись назад в Одесу, вони змогли наступного дня о 4 ранку. До того сиділи в сніговій пастці в бусі. Без туалету, їжі, можливості руху. Добре, що вистачило пального, щоби не змерзнути всередині машини.

Але це ще було не все. Як мама сказала, найгірше їх чекало на під'їзді до Миколаєва. Якщо в Одесі хоч чистили сніг, працювала техніка, міліція і всі необхідні служби, то в Миколаєві ніхто ані пальцем не ворушив. Цілком логічно, що вчора там були звільнення. Сподіваюсь, буде наукою для когось. Те ж саме і з ДАЇшниками. На Одещщині вони магались розрулити небезпечні ситуації на трасах, зупиняли машини і говорили, якою дорогою краще об'їхати затори. Коли ж бус, в якому їхала мама, під'їжджав до Миколаєва, тамтешні даїшники зупиняли транспорт, щоби чергового хабаря струсити, і аніслова не говорили про те, що попереду затор, який можна було об'їхати іншою дорогою.

Як наслідок, були і такі трагічні ситуації: В автобусе, который следовал по маршруту Одесса - Никополь и попал в затор на трассе Херсон - Николаев, умерла 62-летняя пассажирка.

Взято звідси: У Вінниці популяризували християнську книгу
фотосесія відбувалась 11 грудня у Вінниці. Далі буде.

upd. а от що було далі:
( тож боляче думати чи ні? )

Один сьогоднішній телефонний дзвінок змушує мене написати, для чого взагалі існує цей жж. А, власне, для того, щоби говорити все, що є у мене в голові. Думки, враження, рефлекції, емоції. Іноді вони бувають гострі, суб"єктивні, нетолерантні. Але завжди - все, що я відчуваю в конкретний момент і що вважаю за потрібне сказати своїм друзям. І те, що я зовсім не боюсь повторити перед тими, хто не належить до їхнього числа.
( думки сонної людини о 3-й ночі. З приводу і без нього )

Верталась з курсу масажу, і думала про вічне. І знову в голову приходять цитати, які характеризують мій нинішній стан.

Не выстоишь, падешь, преград не поборов,
Когда не станешь сам хитрей своих врагов.
Но если ты готов к опасностям заране, -
То сможешь победить любое испытанье.
Пусть злобные враги бесчислены, и все же
Ты выход и тогда спасительный найдешь.
                                                                Тааббата Шарран

і ще одне, навіть актуальніше, ніж попереднє:

Победа над собой — нелегкая победа:
Труднее одолеть себя, чем сто врагов.
Коль с плотью ты своей сразиться не готов,
То слава далека, ты это твердо ведай.
                                                                 Гийом дю Бартас
                                                               «Сонет о великой победе Давида»

а ще я не перестаю дивуватись людям. Друзям...
( кілька слів про них )

щоби не думали, що я вкрала, хувастаюсь: мені Оксанка oksamytka подарувала цю нову юзерпику. Завдяки їй я тепер буду всім посміхатись.

Коротко про роботу. Проект видавництва "Ездра" і місії "Аванті", візит Тоні Ентоні в Україну, інформаційною підтримкою якого я займатимусь ще протягом наступного місяця, стартував, як на мене, досить успішно. Вже графік його візиту заповнений, план на зйомки, інтерв'ю та відкриті лекції перевиконаний, тепер коли звертаються інші ЗМІ з проханням про якийсь незапланований ексклюзив, то я мушу думати, куди і як їх втиснути, а декому навіть доводиться відмовляти (користуючись службовим становищем, не відмовляю вже тільки друзям, друзі - у вас останній шанс)))

Попросились на всі 10 днів тура журналісти одної християнської газети. Погодились і візьмемо їх! я вже знаю, як буду їх експлуатувати. Мені дуже цікаво не тільки парцювати над цим проектом, але й дивитись, як працюють інші редакції, переважно християнські. Цікаво бачити, хто як реагує на наші пропозиції (а я вважаю, що у нас були дуже хороші пропозиції для інформ.партнерів), які вимоги у свою чургу чуємо від деяких колег. Тут я про це писати не буду. Зате всі офіційні (і неофіційні) новини про інформаційну кампанію візиту Тоні Ентоні я буду писати сюди: avanti_ukraina - то буде мій маленький щоденник піарщика :)
так що кого це цікавить, додавайте "Аванті Україну" у друзі. А тут вам не набридатиму сильно )

слухаю вже 10-й раз мабуть пісню за наводкою xmmk та julca
я сі тащу! допомагає у кінці напруженого дня.

Щойно отримала лист від Новомедії. тепер і не знаю, плакати чи сміятись. Багато чого можна було би прокоментувати буквально по кожній строчці, але навіть не знаю: чи вартий цей папірець коментарів? А тут ставлю лише для того, "дабы дурь каждого была видна".



( Посмотреть в полный размер, 65.20 КБ, 500x695 )

трохи раніше аналогічний "документ" отримав Микола Малуха, (відтоді і я чекала на щось подібне :). А ще одна моя колега вийшла із складу Асоціації швидше перед тим листом, коли ми і не знали про його існування.

У мене в друзях є багато новомедійників, чудових людей, друзів, колег, яких я дуже поважаю і щиро люблю. І вважаю, що вони мають право принаймні бачити і знати, як воно іноді буває. Багато є людей, яких я сама ж і затягла "в цю секту" :) свого часу.

Проте подвійні стандарти і лицемірство, які демонструються цим листом (а він далеко не перший от такий) - це головна причина, яка не дозволяє мені бути там. Нажаль.

От не знаю, ставити замок на цей пост чи ні? мені немає чого приховувати, в тому числі і своє "фе" від авторів цього тбм документу.
Проте поки що цей пост friends only

upd. Відкрито для публічного перегляду на прохання членів Асоціації

спочатку була якось думала перехопити у julca естафету з приводу "10 фактів про мене". А потім вирішила розказати один, на злобу дня.

( про мене і Кашпіровського )